Тарас Чубай
С утра песню услышал на радио. Спокойная такая. Как дождь за окном...
Буде нам з тобою що згадатиБуде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей,
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі квіти темносині,
На узбіччі радісних доріг,
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових
Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля,
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.
І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров'ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.
І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
ahamemnon's journal
